...Принаймі - світ!
Простий і непідйомний
для тих думок, що креслять нині рух,
та все ж живий, хоча і непритомний,
якому місце виключно між вух...
...А ще - любов!
У ніжність заповита
руками щастя...
Стриматись не зміг,
і впав на хмари...легко, мов убитий,
що мав зайти, та трішечки не встиг...
...І врешті - ти!
Як сонячний світанок
з веселих книг майбутнього життя...
Торкнись мене!
У квітні...
Наостанок...
Крильми птахів, що з вирію летять...
Все необхiдне
© Copyright: Александр Ноцкий, 2017
Свидетельство о публикации №117042801422
Свидетельство о публикации №117042801422
Рецензии
