Жертва
Заглянувши в серце,
На черговій терапії,
Сказав, що я - жертва.
Що в житті я тільки й хочу -
Втрапитити під пресинг -
І шукаю й серед ночі -
Любого агресора.
Але, мабуть, помилився
Лікар, - я ж герой,
І прошу в своїх молитвах,
Помочі в двобої.
Щоб нареші лютий ворог
Склав свої знамена...
Під ображених та кволих -
Злі аплодисменти.
Ні, я бачу, що я зірка -
І палати маю...
Як підпалена горілка -
Серце обпікаючи.
Та вогонь мій розпалився,
І потух відразу -
Бо первак - давно скінчився,
Й на душі - відраза.
Ні, - я світом управляю,
І - усі обставини -
Разом голови схиляють,
Ждуть, щоб їх обставили.
Тільки, мабуть, я лишуся
Дурнем - як завжди,
Бо завжди знайдеться шулер -
Кращий, аніж ти.
Якби вчасно було знати -
Що ти - тільки жертва,
І тебе, - як сендвіч знатний,
Усі хочуть зжерти.
Ні гравцем, ані героєм,
Не згодився б стати,
Ні в сузірї Оріона -
Зіркою блищати.
А знайшов би свого - пана,
В которого вірю,
Що жиє десь, як омана,
Й вимага офіри.
Бо, напевне, я ні в чому
Вже не переконаний,
Мій агресор - безголовий -
Й сам скутий оковами.
Свидетельство о публикации №117042404272