Дощики, дощі чи зливи,
Нам дарують небо та природа,
По весні вони добряче вмиють,
Землю, селища, городи.
Дрібний дощик дриботить,
Наче сипле з неба просо,
А крупніший б`є горохом,
То добряче землю змоче.
Зливи дуже нас страшать,
З блискавкою, з зичним громом,
Тоді дощі стіною летять,
Наллють калюжи теплою водою.
Ми в калюжі радо біжимо,
Паперові човники пускаєм,
А послизнувшись,в воду летимо.
Літо.Тож нас за це ніхто не лає.
Лито
© Copyright: Виталий Костылёв, 2017
Свидетельство о публикации №117042106567
Свидетельство о публикации №117042106567
Рецензии