Трохи віскі, довгий вечір,
Розправляю раптом плечі,
І сідаю у авто, тисну на газ,
Прямо з місяця вирушаю,
Де опинюся не знаю,
Я підтоптаний вже трошки ловелас.
Чи у барі, чи в стрип-клубі,
Вибачайте, друзі любі,
Та жінки мені, як щогла кораблю.
Чи за ніжку, чи за цицьку,
Чи Оленку, чи Мариську,
Але все-таки сьогодні я зловлю.
Галі, Іри, Тані, Валі…
В кабаре, чи на вокзалі.
Та не можу просто поряд я пройти.
Коли блиснете очима,
Не ганчірка ж я – мужчина,
Кожний раз мене збиваєте з путі.
Не розбила ще подагра,
Не потрібна ще віагра,
І у ліжку просто, як ротвейлер Рекс.
Так від вечора до рання.
Ви ще вірите в кохання?
А для мене головне – стабільний секс.
Ну, ще трохи в іншій позі,
Не на ліжку, на підлозі,
Ну, давай, не зупиняйся ні на мить!
Я заснув аж десь під ранок,
Вже сіріє і світанок…
Прокидаюсь, курва, поперек болить!
Рок н ролл пiдтоптаного ловеласа
© Copyright: Сергей Пикарось, 2017
Свидетельство о публикации №117042110477
Свидетельство о публикации №117042110477
Рецензии
