Кипит наш разум возмущённый

                Багато хочеться чого сказати,            
                Та де слова мені до ладу взяти.
Кипить… кипить і  мій розум. Кипить мій розум скаламучений, збурений, обурений і т.д. і т.п. скільки слів-перекладів на одне-єдине слово російське – «возмущённый». Одне слово, а в ньому все, все те, що дають усі інші слова-пояснення українські. Отакий мій розум: обурений, і  нинішньою владою задурений.
Чи нінішні часи не нагадують вам, панови-пройдохи, тридцяті роки минулого століття? Років колективізації, примусового зганяння людей(селян) у колгоспи. А чи нині не те ж саме відбувається? Розвалили ЖЕКи, організовуєте ОСББ-колгоспи. Впроваджуєте Громади на місцях; самоврядування, децентралізацію. Але куди ж рухатися громаді, як їй жити? І як, чим, «громадити»,  чим працювати, де, і на чому? Усе розтрощено, розграбовано. І в насмішку нам – децентралізація. Який набір красивих, пишних слів, фраз! Аж серце завмирає. Чим нинішня оця «кумпанія» відрізняється від 60-х років 20-го ст.: «Б’є остання година імперіалізму! Нинішнє покоління людей буде жити при комунізмі!» Аж серце завмирало від захвату, від таких прагнень-потугів тодішніх комуністів. Та всі ті прекрасні  «прожекти» канули в… Літа. І переродилися ті колишні комуністи в сьогоднішніх нашистів, заєдністів, батьківщиністів, радикалістів, самопомістів, народнистів, петрістів, народнофронтистів. Одним словом – в «педароїстів».( і найперший з них це хто? Та звичайно ж, наш найперший президент із плеяди «президентистів»). І що ті (минулих часів), що ви – скрізь насильство, груба сила. Тоді: «Кто не с нами, тот против нас»(Сталін); «Только умолишённые могут не воспринимать идеи светлого будущего – коммунизма»(Хрущёв). А нині – комуняки, регіоністи; а ще модніше нині – «кремлівський найманець». Та якщо я є «найманець», то ти єсть чистий «запроданець». Запроданець своєі країни, свого народу. Запроданець Америці, Заходу. Тобі час від часу кидають кісточку під стіл, то ти й ходиш на задніх лапках, аж обпісюєшся від радісних потугів. Та за одну ніч стаєш  капіталістом( Яйценюк святкує перший мільярд?), бо десь щось збрянчив, розграбив; завод порізав на метал, по копійці ціна, та … з миру по нитці, а тобі – сорочка. Ото так у нас в одночассі і виросли новітні капіталісти, та ще й «збекалися» з криміналом(«Мы говорим Ленин, подразумеваем – партия. Мы говорим партия, подразумеваем – Ленин.» Маяковский). Так і у вас: можна сміливо казати одне – «бізнесмен», а розуміти інше – «бандюк». Тоді: «Народ и партия едины», нині – «бізнес ваш і кримінал, все пливе в один карман.» - це єдине ціле, тож і користь від вас державі – як с козла молока.
Комуністична ідеологія підписала собі смертний вирок другого червня 1962р. в Новочеркаську. Ще 30 років барахталась. Вся оця двацятип’ятирічна вакханалія підписала те ж саме на очах в усієї України, світу на Майдані в 13-14р.р. Ота вся  наркотична сотня, оті всі кулелобі яйценісти, бульдозери-порошени, оті всі  парубісти. Спровокували на війну з Росією, тепер бігають з вилами, віниками, совками( А до влади прийшли на кістках тієї ж сотні, на гаслах «Свободи»). І давай вам війну, війну до побідного кінця( кому війна, а кому мать рідна). Та прищемить би вам отой ваш «кінець» у дверях!
В 30-х роках нищили село, людей, уклад того життя. А нині що, не так?! Колгоспи розвалили, заводи знищили. Що, у нас є нині робітники, селяни? Та дзуськи! Є заробітчани. Заробітчани по всій, так милій вашому серці, Європі: мити сідниці-передниці, вигрібати лайно по Європі, прислуговуватись по борделях. А як же ви в 30-х роках( а ви і є прямими наслідниками, кривавими наслідниками тих злочинців, тих злочинів тих часів) нищили-ізводили  трудяг-селян. Так звані «куркулі» обурювалися, вдавалися до якихось дій( По вашій, тодішній літературі: розпорювали животи продзагонівцям, насипали туди зерно). Ладно, усе те ми пройшли, через пень-колоду побудували соціалізм. Вода більш-менш утихомирилась в стакані, жили мирно. Так ні ж, ви вилізли( недобитки православні) зі своїх схронів, і загули-завили на всю Україну, по всій Україні, на ввесь білий світ. Самі себе скинули в 1991 році, самі себе і підняли-поставили, в різних іпостасях, в різних формаціях, але ще з більшими ненажерними амбіціями.( Тоді хоч за державу не було боляче-обідно) Забрали право на працю, на навчання, на лікування. Забрали в  народа ПРАВО НА ЖИТТЯ! І було би ще нічого,  якби працювали; нас щоб примушували працювати(ви ж дали «зелене світло» тільки  в одному напрямку: в напрямку руйнування). Ви б збагачувалися за наш рахунок, за рахунок нашої «холопської» праці( Та так воно  і прийнято у всім світі). Впроваджували би новітні технології і тому подібне. Ви б жили приспівуючи, і нам би дещо перепадало з ваших рук, крізь ваші пальці. Країна б не занепадала, розвивалася; була б в престижі у всьому світі. А ви ж, як оті скажені пси на маслак, так і ви кинулися грабити все поспіль. Країна нині – країна-банкрот; народ – знедолене бидло для вас, для всього світу. За що я повинен вас поважати?вислуховувати вас?підтримувати вас? І особливо після вашої так званої «революції гідності»( читай, революції бідності, революції підлості). У 30-х роках у людей забирали зерно, майно; ішла колективізація. А нині здобутки людей, вклади проти 13-го року в скіки разів зменшилися? Чи ви ходили в школу? Вочевидь ходили. Чи тямить Гройсман що небудь в арифметиці (Я не кажу вже – в економіці?). Та в школі ви вивчили тільки одне – як побільше запхати в свій карман.
І народ терпить… Та чи терпить? Терпить, терпить бо ще дурний? Народ чорний, чорний як ті негри. Колись було таке запитання: «А чому у негрів долоні білі?». Чи чули таке?  Відповідь: «Та тому, що у них руки в кулаки стиснуті.» Не забувайте про це, новоутворені панове. Поки що народ тримає дулю для вас в кишені. А прийде час, і народ розправить свою пригноблену спину. Ох і розправиться ж, і буде вам… і полетите ви зі своєю ідіотсько-бандитсько-бандерівською ідеологіею під тартари іще «хльосткіше комуняків».
P.S. Та ба… ви знову перевтілитесь у якесь нове лайно, приймете нову формацію. Гімно ніколи не тоне! Закон природи, на превеликий жаль.

Лютий 2017