Я на роботі цілий день
Робив дурну всіляку хрєнь,
І в голові у мене повний кавардак.
Замучений додому йду,
З базару торбу я несу.
Капуста в ній, цибуля, морква і буряк!
Прийду додому, закричу:
«Ой, мамо, я хочу борщу!
Ти повний горщик навари,
А потім в миску набери.
Постав на стіл, і ще туди
Сметани ложку поклади.»
І от я сів, перехрестився,
Борщу з сметаною наївся.
Так світло й тепло знову стало на душі.
За руки взявшись, по горах
Іду з коханою в думках.
Поруч зі мною йдуть мої товариші.
А мати знов: «Агов, Сергій!
Йди, бери вила, кидай гній!»
Я з гір в реальність, як комета, прилечу.
Піду какашки кидать знов.
Давно вже з глузду я б зійшов,
Якщо б не було в світі красного борщу!
Борщ
© Copyright: Сергей Ревенко, 2017
Свидетельство о публикации №117042003967
Свидетельство о публикации №117042003967
Рецензии