Діра
Нова пора роздягнутих і вбитих
На все ти дивишся з огидою,
Де на очах скуповуються душі,
Людське життя не коштує нічого.
Щоб обібрати немічний народ,
Який у кожне слово вірить,
Війну впровадили й терор,
Де мільйони набивають депутати.
А із діри, де діти бідні і голодні,
Кістками нашими і криками,
Життя будують закордоном,
Наступне зло впровадять в світ.
Лунають постріли навколо,
Нова пора рабів і голодранців,
Нас знаю рано поховають,
За слово гідне розстріляють.
Дiра
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2017
Свидетельство о публикации №117041605804
Свидетельство о публикации №117041605804
Рецензии
