Посвята моiй сестрi

Є в Таврійському краї,
Мальовниче село.
Для усіх воно - просто Кам'янка,
А для мене -
Дитинства мого джерело!

Там, на кручи, біля річки,
Коло самої води.
Стоїть хата невеличка,
Де дітьми, зростали ми.

Ледь засвітить сонцем ранок,
Вибігали ми на ганок.
І одразу перед нами,
Відкривалась панорама!

Грали блиском чисті води,
Від нічної прохолоди.
Рибки весело плескались,
Рибаки в човнах снували.
З очерету, дика качка,
Й каченятка випливали.

Десь на вишні у садочку,
Соловейко щебетав
.Він пісні свої чудові,
Нам з тобою дарував.

А бабуся, наша мила,
Наc сніданками кормила.
Солоденьким пригощала,
Та лагідно поучала:

- Батьки ваші іще з ранку,
Пішли працювати.
Ви повинні у хатині,
Гарненько прибрати.

- Застелити свої ліжка,
Пил повитирати,
Підмести, полити квіти,
Та курчаток покормити.

-А як зробите усе,
Можете відпочивати.
Хоч , в садочку - погуляти.
Хоч, на Козак - загорати.

Але нас, манила річка,
Плавнів ніжна прохолода,
Таємниця, що ховалась,
У зелених її водах.

.13.04.2017р.