Прокинайся, моя натхненна,
Миросвітная, незбагненна.
Прокидайся, моя жадана,
Ніби шовком уся ти ткана.
Ти скажи мені, обережно
Чи життя на двоїх безмежне?
Ти скажи мені, тільки тихо,
Чи бува на землі та втіха...
Ти не скажеш, я не питаю,
Що на серці своєму маю.
Тільки свічку вночі запалю
Вогонь впою в своєму жалю.
Дай рученьку свою біленьку,
Щоб сплестися у танцю, миленька.
Оксамитові плечі цілую,
Я заплющую очі і тлію,
Лиш про тебе єдину такую
Так невтомно та лагідно мрію.
До Л ни
© Copyright: Голубкова Анна Сергеевна, 2017
Свидетельство о публикации №117041304320
Свидетельство о публикации №117041304320
Рецензии