В старому львівському кафе
Тебе зустрів я ненароком,
Як повертався з Сен-Супле
І каву змішував з окропом.
Ти іла фірмове суфле
І до дверей сиділа боком,
А діамант в твоім кольє
Вражав батярів наче током.
В повітрі ніжно линув блюз,
Погойдував твоі парфуми...
В оточенні чарівних муз
Бриніли піаніна струни.
Згадав зненацька політех...
Ту посмішку твою чарівну,
Про успіх твій у вар'єте
І репутацію сумнівну.
Знов пропливали ті роки,
Ті очі трохи завеликі,
Мов парку Стрийського ставки,
Де лебеді купались дикі.
На вулиці гудів майдан,
Дзвеніли солодко трамваі,
Кидали все що є в казан
І голубів злітались зграі.
В кафе
© Copyright: Виталий Хомин, 2017
Свидетельство о публикации №117041208558
Свидетельство о публикации №117041208558
Рецензии
