Мандрiвниця

                Поєтический перевод стихотворения "Странник"
                http://www.stihi.ru/2015/10/28/3783
                Автор - Владимир Гусев Тульский

Не бачу Істини, мандрую по Землі
Долиною у безпросвітної  імлі,
Але ще сили маю, маю час,
Щоби достійним був життєвій шлях.
Крізь терени лягли мої шляхи,
У запиті: - Навіщо тут я, на землі,
Де іспити, терени, та спокуси?
Мій порятунок у Святому Дусі,
Я мандрівниця що іде, до дому.
Знайду чи місто я в Будинку тому?
Колись душа, невинна і чиста,
Зігріта щедро, лагідним теплом,
Як посланець Спасителя  Христа,
Прийшла пізнати Світ з Добром і Злом.

***
Що ближче світло або темрява нічна?
В гріхах та у життєвій суєті
Шукала відповідь на запити свої –
Не маючи отради та спокою,
З ким бути поряд - з Богом, з Сатаною?
Багатства, славу, почесті і владу -
Безумні  надії, мрії  мати,
Як жити  праведно, чи краще хитрувати?
Так, можна все у сироти  відняти,
Приємний дзвін  монет у дому мати!
Не буде ніколи бажанням тім припону
Бо зачарує розум сяйвом, блиском ворог.
Ні слава, ні багатство спокій не дає, -
Вони, скоріше, у безодню  перший  крок! 
Свій вибір робить кожний на  землі
Як вивчити життєвий свій урок!
Світи своїм коханням  зігрівати
Навчатися, чи себе розрушати?
Храм тіла перетворює  на  прах,
Той хто відринув в себе Божий Страх!

***
Шукаю я спасіння  в чистоті -
І в роки миру, і вогню війни.
Мій вибір залишається у тому -
Несу свій хрест покірно за Христом.
А тім хто ще не розуміє як іти -
Навіщо волати, що ми знедолені?
Собі богатство на життя здобув
Хто заклик чистий совісті почув,
Та має в себе розум. Без сумління, 
Дає другім, кохання сіє зерна!
Він ворогів кохає, їх простив –
На безлад іншого не спокусив,
Він мирним духом дарує сам спокій,
Допомогає щедрістю своїй!
Нестримана днів хода, як у сні
Проходють дні земні - у метушні.

***
Я усвідомила, для мене рідне,
Я за Хрістом іду. Безодня – не моє!
Свій шлях знайшла, немає сумніву і зради.
Бо святеє Слово всім дає поради,
Що нагорода для души - життя у Світі
З коханням  к Господу прямують діти,
І  небо мирне над моїй головою.
Святеє Боже Слово - посох мій!
Мандруючи  духовними мирами,
я Слова Істини ніколи не оставлю,
Ти цього, мій Творець не попусти,
Помилуй мене, БОЖЕ, і прости!


Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.