Ти занадто палка моя пісня,
Тебе почувші розуміють всі,
Що крізь тебе пою навмисно,
Тим більш співаю по весні.
Сідай~но рядом тиша люба,
Послухай як луна слова,
Немає в них ні зла, ні згуба,
Вона добром лише повна.
Буває те що душу крає,
Буває жене смуток геть,
Ніхто, ніяк не підіграє,
Тримтяче ворушать словами ледь.
Співаю тихо, є у голос,
Про кращу долю, про життя,
Про білу хату, поле, хліба колос,
І як зникає все в миття.
Співаю про кохання щіре,
Про очі що немов зірки,
Співаю те, про що я вірю,
Немає в ній образ гірки.
Ти занадто палка моя п сня
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117040906455
Свидетельство о публикации №117040906455
Рецензии