Хтось так шарпнув мені по душі,
І родилась від того пісня,
Але спочатку були вірші,
А пісня з*явилась після.
Тай хоч вітер розносить по світу,
Ті слова що в душі лунали,
Пам*ятати їх слід до загину,
Навіть куди би вони ні блукали.
Схеменись ти душа безталана,
Нехай співають твої вірші,
Це ж бо є тая мить жаданна.
Ти пиші, пиші, знов пиші.
Хтось так шарпнув мен по душ
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117040904920
Свидетельство о публикации №117040904920
Рецензии