Легка долонька у моїй руці,
Метелик поцілунку на щоці,
Ще мить - розправить крильця й полетить,
Попурхає... Ще мить, остання мить...
Чи ж можу зупинити я її?
Утримати чи уповільнити? О ні!
Нестримно рветься серце в твої сни -
У світ дитячої квітучої весни.
На жаль, туди лише прочинені дверцята,
Кордони ставить доля нам затято:
Війна кордони поміж нами зводить,
Її бажання наші не обходять.
Що їй до того, що зростаєш ти
Далеко від моєї самоти?
Що я всім серцем щосекунди і щоднини
Молюсь за тебе, ясноокая Дарино?
Дариночко! Дарунок із дарунків!
В моєму серці твій метелик поцілунку...
м. Донецьк, 08.04.2017
Легка долонька у моiй руцi
© Copyright: Виктория Барановская, 2017
Свидетельство о публикации №117040901542
Свидетельство о публикации №117040901542
Рецензии