Як час людей міняє, просто жах!
Зокрема тих, що вже позбулися портфеля.
До невпізнання, з болем на вустах,
перевернулось все в життєвій каруселі.
Яким пихатим й грізним був тоді,
коли займав іще посаду прокурора!
Пішов на пенсію й згубився у житті,
а на додаток серце маєш хворе.
Не жалують буремні нас літа
нікого, навіть суддів й прокурорів.
Один твій друг, хоча ще й не в літах,
давно уже втонув в життєвім морі.
Та й ти, Васильку, також, не дай Бог,
як не крути, а вже на ладан дишеш.
Чи ж варто так було воліти перемог,
щоб в шістдесят піти у вічну тишу?!.
06.04.2017
Метаморфози часу
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117040605267
Свидетельство о публикации №117040605267
Рецензии
