Жила-була собі країна,
Різне там траплялось.
Але була вона єдина,
Щоб не відбувалось.
І ось, прийшли тяжкі часи,
Думки людей змішались.
І знов фашистські голоси,
В країну ту ввірвались.
І піднялася ворожнеча,
На сході й заході країни.
І почалась кровава сеча,
Котра лишає нам руїни.
Брати пішли до нас війною,
Під впливом західних думок.
Їх хазяї, пишаються собою,
І вже приготували нам вінок.
Вони лиш про єдине мріють,
Братів на вік всіх розсварити.
І Души наші кам’яніють,
І відмовляються друг –друга розуміти.
Але я вірю, Брати прозріють,
Свої серця, для нас відкриють.
І скажуть ВСІМ – Досить Розбрату!
Бо ми не вороги Рідному Брату!
Слов’ян не можна розділяти,
Бо в нас єдина кров тече!
Повинні ми усе з’єднати,
Спираючись на братове плече!
Про зниклу кра ну
© Copyright: Сергей Великий 2, 2017
Свидетельство о публикации №117040508037
Свидетельство о публикации №117040508037
Рецензии