Полiт сердець

Політ сердець*

У кришталевій кулі ми з тобою
летіли Космосом поміж мільйонів зір.
Так стрімко линули, пірнувши з головою,
із блиску в блиск, в блаженно-синій вир.

Розтануло майбутнє і минуле,
нас Вічності захоплення єднало.
По Небу, обійнявшись ніжно, в кулі
зірковим сяйвом ми осліплені літали.

Чиєсь зітхання кулю розкололо
і вогняний порив враз зупинило.
Вмить розірвало поцілунку коло
і, в грішний мир вернувши, розлучило.

А на Землі багато ми забули:
лиш зрідка пригадається вві сні
той трепет, що лиш душі наші чули,
і дивний гул, тремтів що в вишині.

Ми нарізно сумуємо й радієм,
але твоє лице в мільйонах лиць
узнати можу, як зіркову мрію,
по іскорках ще сяючих зіниць.

04.04.2017

* Твору Володимира Набокова „В хрустальный шар заключены“.


Владимир Набоков
В хрустальный шар заключены мы были,
и мимо звезд летели мы с тобой,
стремительно, безмолвно мы скользили
из блеска в блеск блаженно-голубой.

И не было ни прошлого, ни цели,
нас вечности восторг соединил,
по небесам, обнявшись, мы летели,
ослеплены улыбками светил.

Но чей-то вздох разбил наш шар хрустальный,
остановил наш огненный порыв,
и поцелуй прервал наш безначальный,
и в пленный мир нас бросил, разлучив.

И на земле мы многое забыли:
лишь изредка воспомнится во сне
и трепет наш, и трепет звездной пыли,
и чудный гул, дрожавший в вышине.

Хоть мы грустим и радуемся розно,
твое лицо, средь всех прекрасных лиц,
могу узнать по этой пыли звездной,
оставшейся на кончиках ресниц...

1918, Крым