Жалкую я що сил не маю
Царків верховних розчавить,
За Україну вболіваю,
Душа вся зранена болить.
Є соколи, та їх замало!
Все більше вівці на заріз!
Схили голови понуро
І йдуть за течеєю вниз.
Пора мабуть вже просипатись
І бити гучно у набат,
Пора нам прадідів згадати
І навести козацький лад,
Де буде брат стоять за брата,
Де буде дружная сім'я
І Україна буде квітнуть,
Священа рідная земля.
Жалкую я
© Copyright: Александр Цихач, 2017
Свидетельство о публикации №117040109519
Свидетельство о публикации №117040109519
Рецензии
