Первый гонорар

Перший гонорар

(Сонет)

Долинає гуркіт, клекіт
зі шляху з варяг у греки.
Батька й матері немає.
Сам себе я розважаю.

Що б, ви думали, співаю
там, де німців ціла зграя?
«Прощавайте яйки-млеко,
бо вже руські недалеко».

Тож сестра, коли почула,
до порога потягнула.
Від нещастя врятувала.
Звісно, трішечки й піддала.

Мати також, як узнала,
то паском іще додала.



–––––––

©Анатолій Загравенко.


Рецензии