И речь не речь, а лишь лиловый шарик

И речь не речь, а лишь лиловый шарик,
И сон не сон, что толку от него?
И свет погас, возьмем же в руки валик,
Да дорисуем то, чего не достает.

И перечень преступных наказаний,
И зимний слой урвавшихся надежд.
Все тают медленно под звуками купаний
Те чувства хрупкие, что рвутся на манеж.

И кружева снежинок в алом небе,
И солнце есть у мраке не пустом .
И горстка счастья у пшеничном хлебе,
Но, есть же дом, хоть в мире и дурдом.

На сотни миль раздробление крихты,
И склеить надо каждую мечту.
В умах исправить порванные нитки,
Словить ее у небе на лету.


Зі збірки "Буревій" (Ренай Віта)


Рецензии
Майстерно написано. І загалом - дуже цікавий і глибокий вірш. Зачепило....

Шон Маклех Патрик   04.04.2017 18:17     Заявить о нарушении