Ножем у спину б’є смертельне слово,
Руйнуючи і так хиткі мости.
Його можливо сказали помилково,
Але ж своєї досягли мети.
Простити – так буває важко,
Близького – це тягар подвійний.
І від брехні й образ нерідко,
Це наче як сюжет біблійний.
Образа навпіл серденько крає,
І у душі стає нестерпно так щемити.
Гріхи і помилки Бог усім прощає,
Яке ж я маю право не простити?..
Навколішки у храмі помолюся,
І в Бога попрошу мене простити.
У прощенні своєму поступлюся,
Прощаючи гріхи стає нам легше жити.
Ножем у спину бйе смертельне слово
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2017
Свидетельство о публикации №117032811099
Свидетельство о публикации №117032811099
Рецензии
