"Неужто Музе не хватает тем..."
Вильям Шекспир. Сонет 38
О, скільки тем мені подарувала Муза!
Але подарувати іще більше може.
Писати лиш для тебе, Музо, хочу довше,
Ніяк не збавлюсь від цієї я спокуси.
І я тобі пишу, бо ти - моє натхнення,
Підйом душевний відчуваю я при цьому.
Живу новим я віршем, ти одна лиш в ньому,
Вимолюю у тебе я собі прощення.
Якщо ж мій вірш колись твою пробудить душу,
То в тому буде тільки лиш твоя заслуга.
Сприймай завжди мене довірливо, як друга,
Кордони дружби, я клянусь, що не нарушу.
Писати я про дружби почуття готовий,
Та в дружбі проступають натяки любові.
Сонет 38 из цикла Вильям Шекспир по иному
© Copyright: Леонид Ружинский, 2017
Свидетельство о публикации №117032705595
Свидетельство о публикации №117032705595
Рецензии