Летять роки, мов ластівки.
Життя хвилини відбиває.
Лиш ваші сни і почуття,
Вас у дитинство повертають.
У ті часи, коли весь світ,
Належав лиш тобі одному,
І відкривалась кожна мить
Чимось новим малому.
У ту хатину , край села,
Що в соняшниках потопала.
У поле маків, за ліском,
Що твою душу чарувало.
Там, серед вуличок вузьких,
Дитинство босоніж гуляло,
І від пекарень хлібний дух,
Усім єством своїм вбирало.
Ніщо на світі не могло,
Зрівнятись з духом тим медовим!
З окрайцем хліба з часником,
Що запивалось молоком,
Блаженством тіло наповнялось!.
Де б не була ти, кожен раз,
Сюди у мріях поверталась.
Бо цей куточок на Землі,
Тобі від матері і Бога дарувались!
24.04.2017р.
Летять роки, мов ластiвки
© Copyright: Перевесло, 2017
Свидетельство о публикации №117032406259
Свидетельство о публикации №117032406259
Рецензии