Письменнику завжди болить життя…
Як власний біль для нього – ваше лихо.
Болить, і вже немає вороття
до іншого шляху, де спокій тихий.
Кричати, скільки голосу дано;
шукати, скільки вистачить терпіння.
Я – ваші очі: їм не все одно.
Ми всі – єдине боже сотворіння.
Мені болить життя; я це прийму,
і буду чесно, вірно працювати…
Бо слово – зброя, я її візьму
щоб вам – про вас, що треба, розказати.
Як лікар, знаю: рани вам роблю.
Так орють землю, щоб зійшло колосся!
Мені болить, бо я вас всіх люблю…
І хочу, щоб по-людськи вам жилося.
Письменнику завжди болить життя
© Copyright: Лариса Ратич, 2017
Свидетельство о публикации №117032403432
Свидетельство о публикации №117032403432
Рецензии
Такой родной певучий украинский язык. Жаль, что разговаривать на нём почти не пришлось, но всё понятно, журба у всех одна...
С Уважением.
Тимош 03.04.2017 19:29 • Заявить о нарушении
С Уважением.
Тимош 03.04.2017 19:29 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.