Мое хрещення

Як  всі, на  світ  родився  я  колись,
Був  християнин, як  мені  здавалось,
А  в  старості  дізнався, що  спастись,
Одним  народженням  на  світ  замало.

« Вам  треба  ще  родитися  з  гори»  -
Таку  Христос поставив нам умову,
І  кожен  молодий, чи то старий,
Повинен  крок  зробити  цей  свідомо.

Але  ж  коли,  ще  був  я  немовля,
Вже   охрестився   матір’ю  у  церкві,
Та ось  під  старість, наче  промовля
до  мене  хтось  і  стукає  у  серце.

Бо  пильно  Боже  Слово  я  вивчав,
Дійти  до  правди  прагнув  неодмінно,
І  сумнів  про  те   хрещення  зростав -
Чи  здатне  воно  вести  до  спасіння?

Ні, впевненості  в цьому  я  не мав,
Бо  примусово  став  християнином,
І  обітниці  Богу  не  давав,
По  Слову  жити, в  доброму  сумлінні.

Євангелію, треба  знати  нам,
По  вірі  в  покаянні це  зробити,
І  хоч  я  вдячний за  усе   батькам,
Але  повинен  був  перехреститись.

Бо  прочитавши  Слово  я  збагнув,
Яка  велика  дійсно  є  різниця,
Між  тим, чи сам  ти   Богу  присягнув,
Чи  хтось, за  тебе  дав  цю  обітницю.

Якщо  б  я  добровільно  це  обрав,
Чи спокушався  б на гріхи  так  легко?
Чи  зрадником  себе  б  не  відчував,
Не  розумів,  куди  веде  ця  стежка?

А  так, не строго я  себе  судив,
За  те, що  не  вузьку  обрав  дорогу,
А  коли  іноді  до  церкви  приходив,
То  наче  послугу  робив  цим  Богу.

Не  каявся, ні  разу  у житті,
І  думав, що  зроблю  це  перед  смертю,
Бо  раз  Христос  розбійника  простив,
Чи  я  не  вартий,  того  ж  милосердя.

І ось  нарешті  Бог  мене  знайшов,
Але  тепер я  хочу  розібратись,
Чому  так  довго  я  до  Нього  йшов,
Чому  це  сталося,  лише  під  старість.

Причин  багато,  але  головна,
У тому, що я  бувши православним,
Як більшість,  Слова   Божого  не  знав,
Вважаючись  християнином   справжнім.

І  ось  почав   шукати  я  братів,
Що вчили  керуватись  Словом  Божим,
Бо  я  в  своєму  новому  житті,
Хотів  на  них, в  усьому  бути схожим.

І  зовсім,  було тут  не  головне,
Чи  то  вони  баптисти, протестанти,
Я  думав  грішний  тільки  про  одне -
Як  на  спасіння  шлях  вірніше  стати.

Я  слухав  Слово, полюбив  Христа,
Але  ділами  всім хотів  довести,
Що  іншою  людиною  вже  став,
І  винен  покаяння  плід  принести.

Я  зле  залишив  і приборкав  плоть,
Зненавидів  гріховне  і  огидне,
І  вірю, що  простив  мене  Господь,
І  шкодував, що  каюся  так  пізно.

Я  вірю, що  став  створінням  новим,
Бо  другим  цим,  народженням  духовним,
Христос  мою  природу  оновив,
Таку  порочну  і наскрізь  гріховну.

Пішов  я  в  нову  Церкву  і  прийняв,
Там  водне  хрещення  і цим  засвідчив,
Що   відрікаюсь   грішного   життя,
І  обіцяю  бути  людям  світлом.

Я  вдячний  Богу  за  усі  дари,
За те, що  я  подібно  Никодиму,
Старим  зміг  народитися  з  гори,
І  в  Божу  перетворитись  дитину.


Рецензии