Сонет 34 из цикла Шекспир по иному
Вильям Шекспир. Сонет 34
Весна... Співає жайворонок в полі,
І з кожною прийшовшою весною
Живе душа лиш мрією одною,
Забути негаразди всі та болі,
Радіючи, і святкувати вволю,
Та в лісі милуватися сосною,
Красунею пишаючись лісною,
І слухать серце, рветься що на волю.
Дівчата в радощах, що одяг літній,
Мов перли, скрізь свій розсипають сміх -
Натхнення не відчуть від цього - гріх.
І ти уже в своїй весь мрії рідній,
А мрії - романтичніші від всих,
І радість, що в бажаннях ти не стих.
Свидетельство о публикации №117032303696