Свято Рiздва

Свято  Різдва.

Початок свят усіх - це є Різдво,
Бо якби Бог у плоті  не родився,
Про Богоявлення б не знав ніхто,
А це тому, що Він би не хрестився.

І не страждав за нас би на хресті,
Не дарував би свято  Воскресіння,
З надією  по  вірі  нам  спастись,
І не чекав би нас по Вознесінні.

І Дух Святий на нас би не зійшов,
У день по Воскресінні п’ятдесятий,
Він як звичайний день, для всіх би йшов,
Також і Трійці,  ми не знали б свята.

То ж саме цим, все почалося днем,
Знов хочеться все в ньому  пригадати,
Коли в юдейське місто Віфлеєм,
Прийшли Марія й Йосип  записатись.

Там  місця у заїзді не знайшлось,
Що  змусило відправитись до стайні,
Де  їй родити сина довелось,
Бо кращих не було на те обставин.

А вже Господній  Ангел їм звістив,
Тим пастухам,що поруч вартували,
Велику радість всім благовістив,
Що народився Той, Кого чекали.

Почули ще в  великому страху:
«Дитину, в місті  знайдете  Давида»,
І ще ознаку Ангел дав таку:
«У яслах Він лежатиме сповитий».

Прийшовши вони все розповіли,
Подія ця всіх  дуже здивувала.
Марії ж на серце слова лягли,
Вона над ними довго розважала.

Отримав світ Спасителя в Христі!
Небесне  військо виникло  раптово,
Хвалити Бога, що на висоті,
Мир на землі і в людях добру волю.

На сході враз, зійшла нова  зоря,
І мудреці, що вміли толкувати,
Народження юдейського царя,
В її появі мали розпізнати.

Вони йому  вклонитися пішли,
Зоря вела їх, потім зупинилась.
Зрадівши, в дім з дитятком увійшли,
Дари принесли й низько поклонились.

Не випадково склались ті дари,
Із золота, та  ладану і смирни,
Два перших, - як священику й царю,
А смирна - це для смертної  людини.

Від мудреців як Ірод те зачув,
Що ті шукають тут царя нового,
За свою владу, сильний страх відчув,
І вдарився до наміру він злого.

Та Ангел Йосипу вві сні сказав,
Щоб брав  дитятко і тікав в Єгипет,
І там до свого часу  пробував,
Бо він дитя шукає погубити.

І повбивати Ірод наказав,
Усіх дітей, від двох років і менше,
Серед людей померлих за Христа,
Були це мученики самі  перші.

Відома ця історія усім,
І вже давно, це календарне Свято,
Але важливо те передусім,
Що нами в своє серце з неї взято.

Чи народився в ньому твій  Ісус?
І як багато місця  там займає?
Серед життєвих цінностей, й спокус,
Чи Він на задній план не відступає?

Зворушлива історія  Різдва,
А чи ти далі шлях Його простежив,
Що до Голгофського привів хреста,
Де постраждав Він також  і за тебе?

Ти викупну ту жертву оцінив?
Чи відвернувся байдуже від неї?
А те, чому Він мудро нас  навчив,
Хіба не править долею твоєю?
...
Перед очима бачу стайню ту,
Стоїть зоря над яслами  Ісуса,
В думках за пастухами увійду
І крізь сторіччя низько  поклонюся.

Віктор Рибаков.м.Луцьк.