Ти спалюєш до мене всі стежки,
А я палю дрова в старезній хаті.
Про тебе всі мої сумні думки,
Пишу тобі листи
Й кладу в шухляду без печаті.
Так хочеться проснутись- поруч ти,
Лежати та нікуди не вставати..
Спалити невідправлені листи,
Забути про образи
І знову по дитячому кохати
Мені б з тобою два квитки,
Залізти в потяг та до моря мчати
Не бачити людей навколо,
Щастя поруч,
Від щастя хочеться кричати
Та я не буду..
Про щастя я завжди мовчу
Нікому не розказую про тебе
Бо люди приземляють,
А з тобою я лечу..
Для тебе
© Copyright: Лидия Шимон, 2017
Свидетельство о публикации №117032100794
Свидетельство о публикации №117032100794
Рецензии
