Нічого не змінюється
Колись в юнацтві переплутав двері
й до товариства я зайшов „Знання“.
Там лектор малював щось на папері,
ще й діаграми креслив навмання.
Він говорив, що виждать треба час,
набратись вражень, досвіду, емоцій.
Сама поезія рікою хлине з нас,
ми попливем без весел і без лоцій.
Що треба накопить критичну масу,
відшліфувати стиль й свою харизму.
Що прийде все, та лише з певним часом,
у вік пера й марксизму-ленінізму.
Минуло півстоліття, час іде,
вже почуваю – треба починати.
Бо масу накопичив, слава жде,
пора писати чи хоча б критикувати.
У творчості з розгону булькнув став,
хоч підзабув уже теорію марксизму,
та враження таке, що знов попав
в розвинуту епоху кретинизму.
20.03.2017
Нiчого не змiнюйеться
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117032002781
Свидетельство о публикации №117032002781
Рецензии
Лекция полезная! Автор достаточно полно развернул и завернул.
Может быть рекомендован в общество "Знание"
Александр Алексахин 21.03.2017 10:46 • Заявить о нарушении
Может быть рекомендован в общество "Знание"
Александр Алексахин 21.03.2017 10:46 • Заявить о нарушении
На жаль машина часу вийшла із ладу, в товариство "Знання" дороги немає...
Олександр Мачула 21.03.2017 11:24 Заявить о нарушении
Олександр Мачула 21.03.2017 11:24 Заявить о нарушении
