Найгірша самотність – для тих, хто самотність забув,
хто навіть не знав: як то так – в її бік подивитись.
Та раптом вкрадеться самотність, щоб поруч молитись,
щоб поруч із нею утрат незворотність збагнув.
Їй тисяча тисяч років, але й досі вона
зігріти не вміє, теплом огорнути не здатна.
Самотність лише докоряти, журити придатна.
І мріє до ранку служити замінником снам.
Самотність поволі краде всі хвилини з годин.
Та є проти неї рецепт, що дарує надію, –
про світле і сильне нове почуття тепла мрія...
а мрія – вже гріє, і значить, що ти – не один...
Найгiрша самотнiсть -для тих, хто самотнiсть забув
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117032002514
Свидетельство о публикации №117032002514
Рецензии
Я тоже перевела: http://www.stihi.ru/2017/03/20/4939
А что скажет автор, посмотрим)))
Фили-Грань 20.03.2017 12:15 • Заявить о нарушении
А что скажет автор, посмотрим)))
Фили-Грань 20.03.2017 12:15 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.