Вічність, що мене чекала
/ на украинском/
Минуло вже багато літ
Як в домі рідному мене немає.
Я так далеко, так далеко від Землі,
Я там, де Вічність, що мене чекає.
Зустрінемось, сміявся всім не в пору,
Прощайте, тим, хто мене знає,
Хоча й не вірив сам, що повернусь не скоро,
Адже там Вічність, що мене чекає.
Тобі, кохана, дякую за все,
Тобі я щастя побажаю...
Не вірила, казала це слова, це сон лише,
Про Вічність, що мене чекає.
Аж ось над світом опівнічная пора
І знову ти в надії небо споглядаєш.
Ти бачиш, там сія зоря де я,
Де Вічність...,
тепер ти знаєш.
Вечность, ожидавшая меня
© Copyright: Иван Кушнир, 2017
Свидетельство о публикации №117031905831
Свидетельство о публикации №117031905831
Рецензии
