Пам’ятаєш зимовий той вечір?
Незабутній він нами повік.
Твої руки лягали на плечі,
Тихо падав з небес білий сніг.
Вечір в небі запалював зорі,
Нам моргали вони повсякчас.
Почуття наші чисті, прозорі
Об’єднались, щоб зрадити нас.
Нам узимку веснянки наснились
І незчулись замріяні ми,
Як кохання умить опинилось
У холодних обіймах зими.
Повернути його ми не в змозі,
Крижані поміж нами мости.
Лист прощальний уже у дорозі,
Я - без тебе, без мене - вже ти.
Зимове кохання
© Copyright: Алевтина Цветкова 3, 2017
Свидетельство о публикации №117031911058
Свидетельство о публикации №117031911058
Рецензии