Не знаю, просто не кохаю,
Ні ласк, ні зустрічей не маю,
І вроди я не помічаю,
Тебе не знаю!.. Враз стрічаю!
Почувши про кохання слово,
Твій подих, погляд, очі, сміх,
Як спалахнула ти при всіх,
Лиш жарт: "Коханий мій!" І знову!
Не червоніти намагаюсь,
Сховавсь за простодушним "Ха!"
Кохаю й не боюсь гріха,
До божевілля! Та тримаюсь!
Творю кохання я основу,
Твої сліди я лиш рахую,
І кожен слід я твій цілую,
В подушку сльози! Знову й знову!
Все жарти, сміх, пусті слова лиш,
Розлуки з жахом лиш чекаю,
Зізнання в віршах я ховаю,
Ти все мовчиш! Ти все не віриш!
Всі сили я зібрав в кулак,
Всі мперешкоди я змітаю,
Думки-вірші, слова шукаю,
Ревную! Ну-ж бо - що не так?!
02.07.2003 р.
(переклад з російської мого
вірша мій)
_____________________________________________
Знову й знову
© Copyright: Сергей Черкасов Рыжий, 2017
Свидетельство о публикации №117031802015
Свидетельство о публикации №117031802015
Рецензии