Чудовий край
Я мав дитинство безклопотне,
Любив там матінку свою,
Безмежний час, життя свободне.
Стояв навколінках на солі,
Гуляла по спині лозина.
Я певно вдячний своїй долі,
Що саме жив у тій родині.
Чекав нестерпно у садку,
Коли прийде за мною тато.
Стискав долонями руку,
Бо так любив його занадто.
А він садив мене на плечі
І я був вищим за усіх,
Від щасття риготав малеча,
Був найщиріший тоді сміх.
Дитинство те минуло швидко
Дорослим став,як мріяв я.
Тепер у мене свої дітки
Й дружина лагідна моя.
Сосєдка О.Д. 17.03.2017 р.
Свидетельство о публикации №117031702893