Уривки з життя. Короткочасне

знову
прокинулася з мокрими очима,
зі стокілограмовими думками,
з втратою самовладання.
до біса царство снів,
якщо й воно не рятує від реальності!
знову
повертаюся туди, звідки почала,
туди, куди повертатись не мала б,
не хотіла,
не повинна.
чого тобі треба, боже?
чому випробовуєш мене,
чому катуєш?
де тебе носить, дияволе?
бог катує при житті, ти ж - після,
тож ходімо вип'ємо кави,
обговоримо мої гріхи,
попліткуєм про твого брата.
знову
не має відповіді,
не має сенсу,
не має порятунку,
лише сни
від яких я знову прокинусь на ранок
з мокрими очима.


Рецензии