Разделённые души
Розділились наші душі,
Розбрелись вони по світу;
І на морі, і на суші,
Розвела їх афродіта!
І у просторі, і в часі,
Все шукають одна одну;
Лиш синці та гулі часті,
Ще-й заглядують в безодню!
І у відчаї до Бога
Молять душі про кохання;
Там до Слави лиш дорога -
Все молитви та ридання!
А грайлива Афродіта
Розважається із нами;
То підсуне дівку діду,
То хлопча підсуне дамі!
То засуне когось в петлю,
То відправить на край світу...
Добре мати душу теплу -
Не холодну й не горіти!
09.01.2003 р.
_____________________________________________
Свидетельство о публикации №117031406212