Обробка твору М. Шашкевича
«Дівочі мрії»
Дівчинонька ранком рано личко умивала
Тай до свого біла личка стиха промовляла:
"Коби, личко, я то знала з ким я буду жити,
Хто ж то тебе, моє личко, станеться любити.
Хто ж то тебе моє личко буде цілувати,
Хто ж то тебе буде вранці радо милувати.
Може красень хвацький, гордий та ще і заможний,
А чи буде він веселий, добрий і пригожий?
А як старий і багатий, він не приголубе,
Бо для нього в усьому світі лише гроші любі.
Тоді й мені він ніколи любимим не стане.
Тяжко, важко мені буде, личико зав’яне.
А щоб молодий, веселий було цілувати,
То я піду в чисте поле квітоньки собрати.
З тих духмяних квіточок націдлю я воду,
Хай радіє мій коханій на дівоцьку вроду.
Я духмяною водою біле личко вмию,
Хай мій милий чорнобривий радо веселіє.
Щоб як милий поцілує пахло квіточками,
Щоби радість і кохання було про між нами".
Дiвочi мрii
© Copyright: Евгений Рослик, 2017
Свидетельство о публикации №117031411332
Свидетельство о публикации №117031411332
Рецензии