Серебрякова З.Є. (1884-1967)
«Напівоголена», пастель
Напівоголена… Прокинулась… Не спить…
Думки блукають… Простирадла… Тіні…
Життя вмістилося в одну єдину мить
І розлилось безмежністю у тілі…
Напівоголена… Сама, неначе сон –
Намріяний, намолений, гарячий…
Палітра – тиші, мріям, насолоді в тон,
Покладена на радощі побачень…
Напівоголена… Закохана в буття –
У погляди, у подихи, в торкання…
Чекає дива, щиро вірить відчуттям,
Розбурханим невинністю бажанням…
10.03.2017
Напiвоголена Прокинулась Не спить
© Copyright: Катерина Жебровська, 2017
Свидетельство о публикации №117031312273
Свидетельство о публикации №117031312273
Рецензии