«СКІННІ»
Весна
ще спить.
І ранок майже мертвим
блукає тілом,
щоб зігрітись кров’ю.
Та ще собаки
на подвір’ї церкви
займаються
собачою любов’ю.
Акваріум
прозорої зупинки
ховає посивілих
та нужденних
бабусь від вітру.
Їм би, лиш –
до ринку,
щоб там купити
яблучок зелених.
Той вітерець -
холодний, мов осінній.
І вже б сховався
за тонку споруду.
Та ненароком
в око смачно «скінні»
чиїсь запали…
Що ж, стерплю.
Побуду…
То – для душі.
Хай, хоч небесна кара
колись дістане.
Та, те буде потім.
Рябко -
і той, погляньте,
має пару.
А тут – весна!
А я – не на роботі…
Кудись подівся
вмить кінець терпінню.
Стояти б так от,
зачекає дача.
Та, щезли «скінні»
у крутій машині…
Лишилась
лиш одна
Любов собача…
ВК ХерСон Стрітенська березень 2017
Скинни укр
© Copyright: Валерий Квачев, 2017
Свидетельство о публикации №117031203137
Свидетельство о публикации №117031203137
Рецензии