По стежцi чужих слiдiв...

По стежці чужих слідів
Повз подорожника,
Перед обличчям неба
Накриваю ступнями
Вм'ятини від підошов,
Ямки від каблуків,
Смужку тіні,
Надкушену травинку,
Очікування...
Мої сліди завжди за спиною,
Наче б я їх втратила.
Але той, що пройде слідом за мною,
Побачить живі залишки доторків
Моїх п'ят і пальців
До ціого теплого і білого пилу.
Подумає, що на світі є я.
Здивується і посміхнеться.
І безтурботно залишить сліди...


По тропинке чужих следов...

Сама Себе Юлия

По тропинке чужих следов
Мимо подорожника,
Перед лицом неба
Накрываю ступнями
Вмятины от подошв,
Ямки от каблуков,
Полоску тени,
Надкушенную травинку,
Ожидания...
Мои следы всегда за спиной,
Словно бы я их потеряла.
Но тот, что пройдёт вслед за мной,
Увидит живые остатки прикосновений
Моих пяток и пальцев
К этой тёплой и белой пыли.
Подумает, что на свете есть я.
Удивится и улыбнётся.
И беззаботно оставит следы...