Ти мертва
Із тіні ти вийшла потворна,
Кричала і нила душа,
Коли до землі вигиналась,
Кипіла гірка сльоза.
І ти нахилилася тісно,
Щоб тіло гниле і пусте,
В безодні доторкнулося світла,
І знову застигла німа.
Лиш очі, що бачили пекло,
Ніколи не відчують тепла,
У темряві задуха і сморід,
Ти знову хочеш життя.
Але не оживити серце,
Що повне страху і обману,
Слізьми опечена у ранах,
Землею окутана й туманом.
Ти мертва
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2017
Свидетельство о публикации №117031111391
Свидетельство о публикации №117031111391
Рецензии
