Веди себе умiло

Ти, серденько, не плач, ми не самотні,
Є Захисник, що думає про нас.
Він з нами кожен день, то ж і сьогодні,
Терпіння дав і дасть ще прозапас!

То ж будемо Його і дякувАти,
Вклонятися до самої землі,
Він сили дасть нам душу вгамувати,
Відкинути її усі жалі!

То не жаліємо й себе, всміхаймось
Ось цьому дню, он сонечко яке!
У спокій неодмінно повертаймось,
Бо в нас життя з тобою нетяжке.

Ми маємо і захист, і що з’їсти,
І дах над головою, і тепло.
Бог дав порозуміння усіх істин,
Як на дорозі вгамувати зло.

То ж і не будемо з тобою горювати,
Займемося ділами... Мине час.
Бог дав можливість нам владарювати*...
І, серденько, приніс тобі прикрас!

Ти ж подивись: яке ти в мене гарне,
Любові скільки в тебе і снаги!..
Ти віриш в те, що час іде не марно,
А скільки до життя в тебе жаги!..

Минеться все, що вже так наболіло,
Ти знаєш, що минеться, то кріпись,
Веди себе в цей час лише уміло –
Частіше з Богом думками ділись!
                10.03.2017

*"І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим,
за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою,
і над птаством небесним, і над худобою, і над усею
землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі" -
               Біблія, Буття 1:26