Одне обличчя

Любові і печалі одне обличчя.
Коли тікаю в далі - до себе кличе.
Коли ходжу я слід у слід:
"не треба так",-
і знов мовчить.

Душа ж спокою не знаходить,
не відпускає і болить,
а в мить коли він знов приходить,
то щастям світиться і палум'ям горить.


Рецензии