Ти якось раптово пішла за межу…
Я все, що хотіла, тобі не скажу,-
І не притулюся до твого чола,
Пробач, що така неуважна була.
Так сумно й самотньо на серці мені…
Я згадую, мамо, тебе день при дні.
Та марно шукаю я рідні сліди,
Немає… Не вірю, що це – назавжди.
Без тебе, матусю, домівка – пуста.
Була я дитина, тепер – сирота.
Пробач, мамо
© Copyright: Алевтина Цветкова 3, 2017
Свидетельство о публикации №117031011921
Свидетельство о публикации №117031011921
Рецензии