Погляд через цiлик пiстолета

Коли я буду свобідна, то поводитимусь як захочу, підкоряючись лише законам випадку та фізики.
В мене немає жодних сумлінь, бійтесь і поважайте мене бо, як тільки я опинюся на свободі, ви втратите контроль наді мною.
І, наступного разу, коли ви побачите мене, я вже виконаю своє роботу, принісши цілий жмуток різних емоцій, починаючи від задоволення та радості, або навпаки: гнів, біль, горе і жалі.
Використовуйте мене мудро і обачно, бо я можу обірвати життя так само легко, як порадувати десятирічного хлопчика, влучивши в "серце" паперовій мішені.
Зачата у палючому вогні, я ввібрала його силу. Але я вже не розплавлений шматочок металу і, цим оманлива моя подоба. Мене відливали з гарячої цини вже знаючи, що я небезпечна.
Та навіть тоді, ви ще недооцінювали сповиту в гільзу краплину металу завбільшки із ваш ніготь.
Від мого народження, від колиски до смерті, пройде лише одна мить. У мене не буде ні дитинства, ні юності, ні зрілості – тільки коротка мить польоту, перш ніж я знайду собі останній прихисток.
Беручи мене, ви стаєте мені батьком, матір'ю, учителем і моїм провидцем тому, що саме ви поведете мене по цьому короткому життєвому шляху. Я лише бездушна річ, без серця, совісті і емоцій. Коли розжарене полум'я пострілу розпочне моє народження, воно ж стане прощальним дзвоном моєї загибелі.
Миттєве народження і миттєва смерть за частку секунди, що призведуть до задоволення або болю.
Лише ти відповідаєш за мої дії.
Такі, як ти створили мене, поклали в тісну труну гільзи. Я не лежатиму у коробці поряд із цукерками в якомусь маркеті, моє місце у іншому, металевому, чорному магазині. Я закупорена пляшка з джином. І лише після того, як джин опиниться на волі, ви дізнаєтеся, на що він здатний. І, тому, лише із розумом обирайте свої бажання.
Така вже моя доля. Ви заплатили за мене і я стала вашою власністю, але ви не володієте мною. Навпаки, це ваша душа в моїх руках. І, хоч маю коротке життя, я створю вас, або зламаю. Найменша ваша помилка і, я зганьблю вас. Найменша неуважність і, я не думаючи заберу чиєсь життя. Я буду рикошетити від лобового скла, незважаючи на вашу впевненість, що проламаю перешкоду і, водночас, я несподівано пройду через, здавалося б, непробивну стіну.
Ви можете нескінченними годинами запевнювати себе у протилежному, але річ у тім що, як тільки я оживу, ви більше не керуватимете мною і, я теж більше не відповідаю за себе. Коли вивільниться моя сила, ти отримаєш лише два результати: за;хват та задоволення, або катастрофу і жах. І це станеться за одну мить, адже у мене немає ні дитинства, ні юності, ні зрілості.
Я — Куля і, у мене немає жодних сумлінь щодо тебе і усіх інших.