Минають дні…
Минають дні,
Минають знову.
Кінця і краю,
Їм нема.
І без любові,
Без любові.
Пройшла зима,
Пройшла сама.
Зійшли сніги,
І крига скресла.
Та в мене,
Радості нема.
Моя любов,
Ще не воскресла.
І я одна,
Одна й сама.
Чим розтопити,
Сум осінній?
Щоби душа,
Могла співати.
Прийди до мене,
Мій миленький.
Тебе буду,
Виглядати.
І я тебе,
Зможу кохати.
Одній у світі,
Важко жити.
А ще надію,
Хочу мати.
Що ти мене,
Будеш любити.
Минають дні…
12:40.06.03.2017.
Минають днi...
© Copyright: Михаил Онищенко2, 2017
Свидетельство о публикации №117030605977
Свидетельство о публикации №117030605977
Рецензии
Трохи сумно..., але надія не вмерла!
І це - головне в житті!!!
З повагою і щирою посмішкою, Таїсія
Принадлежащая Изиде 07.03.2017 15:19 • Заявить о нарушении
І це - головне в житті!!!
З повагою і щирою посмішкою, Таїсія
Принадлежащая Изиде 07.03.2017 15:19 • Заявить о нарушении
Здраствуйте, Таїса!
Погоджуюсь з Вами, нам дівчатам, ніяк без надії.
Я також вітаю Вас, Тая, з жіночим святом.
Дякую за відгук і бажаю щастя!
З теплом і повагою,
Михаил Онищенко2 07.03.2017 16:38 Заявить о нарушении
Погоджуюсь з Вами, нам дівчатам, ніяк без надії.
Я також вітаю Вас, Тая, з жіночим святом.
Дякую за відгук і бажаю щастя!
З теплом і повагою,
Михаил Онищенко2 07.03.2017 16:38 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.