дощ у душi

дощ у душі
краплини тебе
мов день без небес
він видихся весь
у вірші

спогадів дим
очей глибина
прозора без дна
приходить у снах
в холоди

руки твої
ця музика ласк
у нотах тепла
такою була
мова їх

дотику струм
до скусаних губ
я згадую гру
гітару стару
спрагу струн

там від вина
спокуса в крові
у видихах свіч
дві тіні і ніч
пий до дна

дощ у душі
а світла на ґніт
думки у вогні
про серце мені
розкажіть

серця поріг
освячення сліз
відчуження ліс
плачі журавлів
і доріг

солодко там
де усмішка спить
натхнення летить
і знову на ти
висота

стисну в кулак
усе що було
що в небо вело
вітрам всім на зло
мить – зола

де ти тепер
утіхо моя
у світлих краях
де пухом земля
де етер

4 Березня 2017


Рецензии
світло про сумне. чи то невагомість форми, чи то невагомість душі, наче дощ, що мряче, але не наважується перейти у зливу. і сонце у сліпому дощику враз зігріває чорнозем, і поховані у землі зерна проростають весняною зеленню

Олись Лапковский   06.03.2017 10:10     Заявить о нарушении
і усе буде - як завжди - бо час - це дорога - по якій котиться колесо історії - бо ми - то камінці, під якими це колесо отримує тертя і перекочує цей світ далі...
дякую~~!

Юрий Лазирко   07.03.2017 21:57   Заявить о нарушении