Блакитному небу немає меж,
Що в думках моїх проминає?
Заспівала пташка десь,
Серце радість душі відчуває.
День прозорий, там стежка в*ється,
Повертаються дикі гуси,
І чомусь, так чомусь здається,
Що скоріш ожіває усе усюди.
Коли важко мені доведеться,
На блакить ту небесну гляну.
На стежину що гарно в*ється,
" Добрий день" відповім начеб птаху.
І схилюсь, хочаб на мить, як тополя,
Склав долоні, заплющу очі,
Боже правий, в Тобі лише воля,
Ти мене збережи в день і ночі.
Блакитному небу нема меж
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117030506616
Свидетельство о публикации №117030506616
Рецензии