Довго буду пам*ятати,
Де часто так приходилось мені,
У тій лікарні тебе зустрічати,
А після бачити в яскравом сні.
Стаєш перед очима без покрас,
Питання, відповідь, питання, тиша,
О як би я бажала у цей час,
Щоб тобі до мене стежка була так барвиста.
Зачекай, дивись тобі як сяє.
Все багаття у душі моїй
Погляд твій мене не відпускає.
І кохання поклик ще живий.
Довго буду памятати
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117030506405
Свидетельство о публикации №117030506405
Рецензии