Мої почуття зростають,
Немов клен тягнуться у блакить,
Мої почуття зростають,
Коли вже наступить та мить?
Як сокіл літати до несхочу,
Забувая землі увесь бруд,
І до тебе летіти що ночі,
Тай зігрітись дотиком рук.
Палким почуття стає що часу,
Я тебе впізнала серед люду відразу.
Мо почуття зростають
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117030505910
Свидетельство о публикации №117030505910
Рецензии